Блог вчителя фізичної культури КЗ "ЗЗСШІ № 7 І-ІІ ст." ЗОР Мальованої Оксани Вікторівни: Методична тема 2016-2021

Виховувати дитину успішно можливо тільки відповідними методами, що за привабливістю приховують саме виховання і навчання. Один з таких методів є ігровий. Через гру дитина пізнає світ та входить у світ знань, оволодіває духовними цінностями. Гра це скарбниця людської культури, вона є засобом відпочинку та розваг. Ігри поділяються на спортивні та рухливі, але головною ознакою, що відрізняє більшість ігор, є свідомий характер. Перед граючими завжди ставиться мета - виконання будь - якої кінцевого завдання гри, тобто отримання результатів, які дозволяють самим граючим вибирати шляхи, знаходити нові рішення в залежності від ситуації. Рухливі ігри мають виховне, оздоровче та освітнє значення і легко доступні в житті дитини. Також рухливі ігри покращують фізичний розвиток дітей, добре впливають на здоров'я дитини та зміцнюють нервову систему. Гра є одним з найважливіших засобів фізичного виховання дітей молодших та середніх класів, вона сприяє моральному, фізичному, розумовому розвитку дитини.

Під час ігор у дітей молодшої ланки формуються різноманітні навички в основних рухах, а швидка зміна обстановки в процесі гри привчає дитину використовувати відомі їй рухи. Все це позитивно позначається на вдосконаленні рухових навичок. В грі дитина відображає накопичений досвід, поглиблює та закріплює свої уявлення про життя. Ігри розширюють коло уявлень, розвивають кмітливість, уміння аналізувати, порівнювати бачене і робити висновки з явищ, що знаходяться в навколишньому середовищі. Ігри виховують у дітей почуття товариства і відповідальності один за одного, а правила гри сприяють вихованню свідомої дисципліни, витримки.

Рухливі ігри можна проводити в будь який час року, але потрібно враховувати особливості фізичного розвитку дитини, стан здоров'я та складність рухів. Навантаження може дозуватися наступними прийомами:

· збільшенням або зменшенням дітей які грають;

· кількістю повторень;

· тривалість гри.

Після рухливої гри дитину необхідно відзначити. У прохолодну погоду доцільно проводити ігри середньої рухливості. В зимовий період найбільш доступні ігри де діти бігають та стрибають. Але щоб дитина краще освоїла і зрозуміла гру рекомендується пояснювати показом деяких рухів. Інтерес дітей викликає також уявна ситуація, яку вона представляє у яскравій образній формі. Ці умови спонукають дітей знаходити нові для них рухи. Рухливі ігри та естафети необхідно проводити на тлі позитивних емоцій учнів і це дає змогу утримувати інтерес дитини під час багаторазового повторення вправ. У процесі коли дитина опановує рухливі дії вона засвоює відповідну термінологію і ці знання спрощують спілкування дітей з вчителем та дозволяють учням користуватися спортивною літературою і розуміти її. Дітям молодшого віку надзвичайно подобається імітаційні рухи, вони вдало повторюють рухи домашніх тварин, птахів. У наш час дуже великого поширення набули дитячі рухливі ігри та естафети, завдяки їм у дітей формуються такі риси, як кмітливість та стриманість, розвиваються сила, гнучкість та витривалість. Особливо це стосується естафет з елементами стрибків, які більш притаманні дітям молодших класів і завжди викликають зацікавлення.

Естафети - захоплюючий вид командних змагань. Естафети можна проводити на спортивних майданчиках, у спортивному залі, на стадіоні. Вони не потребують особливої підготовки (ані самих учасників, ані місць їхнього проведення). Перед початком естафети учитель оголошує її умови та завдання. У процесі гри дитина самостійно виконує завдання на окремому відрізку дистанції і прагне перемоги обігнавши суперника. Естафети виховують почуття колективізму, товариськості, відповідальності за успіх команди.

Гра віддавна становила невід'ємну частину життя людини, використовувалася з метою виховання й фізичного розвитку підростаючого покоління. Час змінював гру, щось забувалося, щось виникало знову, але відмовитися від гри неможливо, тому що не можна знищити живу потребу в грі. Змінюються умови гри, уводяться у звичну канву ігор нові сюжети, що відбивають свій час, але незмінно залишається тяга людей до гри, особливо рухливій, де можна перевірити й показати свою сміливість, спритність, швидкість і силу.

Ігрова діяльність ставиться до числа потреб, обумовлених самою природою людини, потреба в тренуванні м'язів і внутрішніх органів, потреба спілкування, одержання зовнішньої інформації. Ні акселерація, про яку останнім часом так багато говорять, ні обмеження, пов'язані з ростом міст, не можуть применшити значення гри.

Часом здавалося, що на гру зазіхає спорт, що бурхливо розвивається, утягують все нові маси дітей і підлітків. Але цього не відбулося й не могло відбутися, тому що спорт і гру ріднить той самий початок-змагання. Вони розвиваються паралельними шляхами, що тісно зближаються між собою. Недарма багато вчителів фізкультури й тренери успішно використають ігровий метод у спортивній підготовці.

Важливий і ще один момент. Ігри, що включають у тренування, нерідко виступають як модель формування певного психологічного стереотипу, оскільки вправи в них закріплюються й удосконалюються в умовах ігровою змагальної діяльності. Це важливо для майбутнього учасника змагань по окремих видах і багатоборству.

Необхідно намагатися створити здоров’язберігаюче освітнє середовище – це сукупність умов і впливів, що оточують учня; це простір і умова повноцінного життя всього шкільного колективу. У педагогічному сенсі середовище – це життєвий простір учня, що активно чи пасивно впливає на його свідомість, почуття,вчинки,ставлення. Таке здоров’язбарігаюче освітнє середовище формує в учнів позитивну мотивацію до здорового способу життя, забезпечує формування та розвиток навичок збереження та зміцнення здоров’я. Учні повинні вдосконалювати свої фізичні можливості та зміцнювати власне здоров’я не тільки в режимі щоденних уроків фізичної культури, але й у різноманітних спортивних секціях.

Основні елементи здоров’язберігаючих технологій:

· теоретичні знання;

· формування навичок здорового способу життя;

· ігрові технології;

· елементи рольового навчання(казко-терапія);

· створення санітарно-гігієнічних умов;

· коригувальні вправи.

Ігрові технології.

Загальні ознаки гри.

1. Гра як активна форма пізнання навколишньої діяльності. Різноманітність форм ігор уводить дитину до сфери реальних життєвих явищ, завдяки чому дитина пізнає якості та властивості предметів, їхнє призначення та способи використання опановує особливості стосунків між людьми , правила і норми поведінки; пізнає сама себе, свої можливості та здібності. Гра відкриває шляхи пізнання світу інакше, ніж праця або навчання: уній практичне,дієве опанування дійсності відбувається раніше, ніж здобуття знань. Інтерес дитини до гри поступово вичерпується внаслідок засвоєння знань і умінь, що сприяє сюжету гри, появі нових ролей та ін.

2. Гра як свідома та цілеспрямована діяльність. Кожній грі властива значуща для дитини мета. Навіть найпростіші ігри-дії з предметами мають певну мету. Чим меншою є дитина, тим більш наслідувальними є її ігрові дії. Поступово зростає рівень свідомості дітей у грі. Щоб досягти мети у грі, вони відбирають необхідні засоби, здійснюють відповідні дії та вчинки, вступають у різноманітні стосунки з товаришами. Діти домовляються про тему та зміст гри, розподіляють ролі, певною мірою планують свою діяльність, що свідчить про цілеспрямований, свідомий характер гри.

Види ігор, що я використовую на уроках фізичного виховання у 4 класі на уроках фізичного виховання:

· ігри із взаємодіями(дозволяють позбутися надлишку енергії та поновити емоційний настрій у дітей);

· ігри з предметами;

· ігри за чітко визначеними правилами(зазичай спортивної спрямованості яким властивий мотив змагання);

· народні ігри, що залучають дітей до народної мудрості, досвіду поколінь.

Найважливішим своїм завданням вважаю виховання в учнів стійкого інтересу до заняття фізичною культурою, спортом, зміцнення здоров’я кожної дитини, бажання і уміння самостійно займатися фізичними вправами. Враховую фізичні можливості, поєдную виконання загально-розвиваючих вправ, вправ із гімнастичними палицями, зі скакалкою, обручами, м’ячами.

В учнів молодшого шкільного віку інтенсивно розвиваються інтереси, потреби, звички,формуються моральні та вольові якості. У цей період організовую фізичне виховання так, щоб прищепити прагнення до занять фізкультурою,спортом. Зміцнюю у школярів прагнення до занять фізкультурою за допомогою стимулювання їхнього пізнавального інтересу на кожному уроці. Крім того, систематично цілеспрямовано формую у школярів упевненість в тому, що кожен з них стане більш спритним,сильним, витривалим, загартованим і здоровим завдяки систематичному виконанню фізичних вправ. У процесі навчання безпосередньо розв’язуються і завдання виховання вольових та моральних якостей. Подолання труднощів під час виконання фізичних вправ, дії в колективних іграх, гімнастичні перешикування, свідоме ставлення до занять фізичною культурою,Самопідготовка, самообслуговування при підготовці місця для занять – все це є основною умовою для виховання в учнів таких важливих рис характеру, як дисциплінованість, наполегливість,сміливість, почуття дружби, поваги і любові до фізичної праці, розуміння її значення для життя і здоров’я людини.
Опановуючи під керівництвом вчителя різні рухові дії, виконуючи складні фізичні вправи, діти відчувають, як зростають їхня сила, швидкість та витривалість. Кожен учень протягом навчального року має можливість взяти участь у змаганнях таких як «Веселі старти» близько 5- 6 разів. Які я проводжу з метою створити у класі атмосферу радості, співпереживання, активний відпочинок, залучити до участі у святі максимальну кількість учнів, активізувати руховий режим учнів, залучити до здорового способу життя, активізувати рухливий режим учнів; розвивати спритність, швидкість,витривалість. Ігри можуть виконувати роль вправ, що підводять, по закріпленню тієї або іншої рухової навички, удосконалюванню або розвитку рухових якостей. У заключній частині уроку для зниження м'язової напруги й нормалізації процесів порушення й гальмування використають спокійні й малорухомі ігри.

Готуючись до уроку, важливо вміти правильно підібрати гру. При цьому вчитель виходить із конкретних умов, ураховує завдання, дозволу якого повинна сприяти намічувана гра. Якщо гра проводиться на місцевості, учитель заздалегідь добре знайомить із місцевістю й позначає умовні границі для гри.

Підготовляючи місце й інвентар, він проводить розмітку площадки до початку гри. Це важливо в тих випадках, коли розмітка вимагає багато часу, як, наприклад, в іграх, перехідних до спортивного. Якщо ж розмітка площадки не складна, її можна зробити одночасно з поясненням змісту гри.

Лінії кордонів для ігор намічають на відстані не ближче З м. від забору, стіни або предмета, об які діти можуть поранитись. Це особливо важливо в іграх з перебіжками. Перш ніж приступитися до пояснення гри, учасників розставляють у вихідне положення для проведення гри з таким розрахунком, щоб під час пояснення вчитель добре бачив всіх дітей і щоб вони добре бачили вчителя.Рухливі ігри сполучаються з гімнастикою, легкою атлетикою,

спортивними іграми, заняттями плаванням. Число годин на ігри в уроках визначено програмою. Можливі деякі відступи залежно від умов роботи. Рухливі ігри на уроках фізичної культури плануються на весь навчальний рік з

урахуванням сезону й завдань, поставлених у кожній навчальній чверті. Методика проведення рухливих ігор на уроках фізкультури підкоряєтьсязагальним вимогам, але має й свою спец ифіку, що пов'язана з необхідністю зберегти певну щільність уроку. Це диктує оперативність,

чітку продуманість методичних прийомів, необхідність домагатися, щоб всі діти, беручи участь в іграх, одержували приблизно рівне навантаження. Учитель повинен створити умови для активної участі в грі всіх що займаються, щоб зберегти в дітей інтерес до гри й бажання пограти наступного

разу.Питання організації рухливих ігор, вивчення їхнього змісту й методики проведення включаються в навчальні плани підвищення кваліфікації курсів і семінарів для вчителів фізичної культури.Рухливі ігри застосовуються

з певними педагогічними цілями, спрямованими на формування й розвиток рухових умінь, навичок й якостей, із завданнями забезпечення фізичного

навантаження й різнобічного впливу на організм що займаються.