1 жовтня

 Дякуємо за кожен світанок: уроки вдячності та мужності

«Доброго дня, дорогі діти! Сьогодні ми з вами зібралися на особливу виховну годину, присвячену святу, яке відгомонується в серці кожного українця. 1 жовтня наша країна відзначає День захисників і захисниць України.

Здавна цей день збігався зі святом Покрови Пресвятої Богородиці, яку наші предки-козаки вважали своєю небесною заступницею. У сучасній Україні це свято набуло священного змісту. Воно об'єднує всіх, хто зі зброєю в руках боронив і боронить нашу землю, хто рятує поранених, тримає небо над нами у складі Збройних Сил України, Національної гвардії, прикордонників, добровольчих батальйонів та спецслужб.

Щоразу, коли ми прокидаємося вранці у своїх ліжках, збираємося до школи, бачимо за вікном сонячний ранок чи осінній дощ, ми маємо пам'ятати головне: цей звичний, мирний свінок став можливим завдяки надлюдським зусиллям наших героїв. Тому тема нашої години сьогодні звучить так: "Дякуємо за кожен світанок, уроки вдячності та мужності"».

 

«Коло вдячності та мужності» (5 хвилин)

Слова вчителя: «Мужність — це не абстрактне поняття з книжок. Це реальні люди навколо нас. Давайте зараз кожен із нас по черзі продовжить речення: «Я хочу сказати дякую нашим захисникам і захисницям за те, що...»».

Слова вчителя: «Бути захисником чи захисницею сьогодні — це професія найвищої мужності на передовій. Але чи можемо ми бути причетними до цього захисту тут, у тилу? Безумовно!

Мужність у нашому повсякденному житті — це:

1. Сумлінне навчання. Знання — це теж наша зброя. Освічена нація здатна відбудувати найкращу країну.

2. Взаємопідтримка. Допомагати тим, хто поруч, бути добрими і згуртованими.

3. Пам'ять і вдячність. Ніколи не забувати, завдяки кому ми маємо цей день.

На згадку про нашу сьогоднішню зустріч я пропоную кожному з вас на невеликих паперових стікерах у формі серця чи жовто-блакитної стрічки написати коротке побажання для військових. Ми зберемо їх і передамо волонтерам, які повезуть їх на фронت. Для воїнів немає нічого дорожчого, ніж знати, що про них пам'ятають діти».