Гендерні відносини – це соціально сконструйовані відносини між жінками і чоловіками.
Завдання сучасності — побудувати гендерні відносини, які ґрунтуються на реалізації принципу рівних прав і рівних можливостей чоловіків і жінок.
Сьогодні ж гендерні відносини можна охарактеризувати за такими ознаками:
- вони мають яскраво виражений владний характер підпорядкування та домінування;
- вони відображають нерівність у доступі до суспільних благ та реалізації індивідуальних можливостей;
- їм притаманний внутрішньогруповий фаворитизм, тобто заступництво та опіка однієї суспільної групи над іншою;
- існує міжгрупова дискримінація.
Існуючі гендерні відносини показують нерівність соціальних можливостей чоловіків та жінок. Гендерні відносини здавна базувалися на економічній, соціальній, політичній перевазі чоловіків. І в основі таких відносин закладалося визнання «об’єктивності» гендерних відмінностей чоловіків та жінок. Хоча така «об’єктивність» насправді є дискримінацією.
Гендерна дискримінація – це обмеження можливостей і прав або надання режиму найбільшого сприяння для осіб на підставі їхньої статі.
Дискримінаційний вплив традиційних гендерних відносин на ринок праці можна відстежити за такими факторами:
1. Гендерна асиметрія на ринку праці, яка виражається у вертикальній і горизонтальній сегрегації за ознакою статі.
Гендерна сегрегація праці – це нерівномірне розподілення чоловіків і жінок у економіці, через що в окремих професіях чи економічних галузях переважають або чоловіки або жінки.
Вертикальна гендерна сегрегація ринку праці – це нерівномірне розподілення чоловіків і жінок на різних рівнях усередині однієї професії.
Горизонтальна гендерна сегрегація ринку праці – це нерівномірне розподілення жінок і чоловіків у різних професіях.
2. Стійка кореляція, тобто співвідношення між часткою жінок, зайнятих в тій чи іншій професійній групі, і рівнем середньої оплати праці.
3. Формат «суміщення» жінками професійних і сімейних обов’язків тощо.
Одними із причин такого розшарування посад є:
«Скляна стеля» — термін, що описує невидимий та формально ніяк не визначений бар’єр, який обмежує просування жінки службовими сходинками.
«Липка підлога» – це термін, який означає, що жінки, порівняно з чоловіками, довше затримуються на початкових позиціях у службовій ієрархії.
«Скляні стіни» — це горизонтальна гендерна сегрегація праці, коли жінки мають менший доступ до професій і видів діяльності, які надалі забезпечують значне вертикальне кар’єрне зростання.
«Скляний підвал» – існування небезпечних і ризикованих професій, якими займаються переважно чоловіки, і за які вони зазвичай отримують більший заробіток. Політика передоручення шкідливої праці чоловікам, а не її автоматизація, позначається на здоров’ї чоловіків, високому рівні травматизму на роботі тощо.
Гендерний розрив в оплаті праці — це різниця між чоловічими та жіночими заробітками.
Причинами такого становища є:
- жінки працюють у сферах з більш низькою середньою зарплатою;
- жінки рідше займають високооплачувані провідні позиції;
- жінки частіше виконують неоплачувану роботу або ж не входять до штату співробітників;
- жінки мають менше часу, щоб навчатися або заробляти гроші.
Україна посідає 61-ше місце серед 144 країн в Індексі гендерного розриву.
Кроками, які можуть покращити ситуацію та скоротити розрив у зарплатні, є забезпечення гідних умов праці та зарплати, зменшення частки неоплачуваної роботи, зміна формату «суміщення» жінками професійних і сімейних обов’язків та підтримка жінок у їхньому русі за рівні права.
2. Гендерні стереотипи — це стійкі, повторювані, загальноприйняті уявлення (думки) про місце та виконувані ролі того чи іншого гендеру в суспільстві, а також про особистість людей тієї чи іншої гендерної ідентичності.
Лідерство — більше набута якість. Вона залежить від розвитку, виховання необхідних якостей та рис характеру.
Юридично жінки та чоловіки мають рівні права на освіту, професію, просування по службі тощо. Але через різні підходи до виховання певних якостей, жінки не в змозі їх повноцінно реалізувати.
У шкільному середовищі дівчата зазвичай більш активні, вміють комунікувати з оточуючими, мотивувати їх. Вони відповідально ставляться до виконання завдань, вміють генерувати нові ідеї, вільно приймають рішення, прагнуть досягти певних результатів. Але з часом, коли дівчата розпочинають доросле життя, їхні амбіції зменшуються. І не лише можливість зайняти посаду керівника, а навіть мрія про це стає все примарнішою.
За результатами анкетування, проведеного громадськими активістами, близько 90% опитаних стверджували, що жінки мають право і можливості зайняти будь-яку керівну посаду. Разом з тим, 80% опитуваних на запитання «Чи хотіли б ви, щоб вашим керівником була жінка?», відповідали «НІ».
Статево-рольовий підхід більше спирається на фізіологічні розбіжності між чоловіком і жінкою. Він є традиційною системою поглядів на призначення чоловіка й жінки у суспільстві відповідно з їхніми біологічними характеристиками.
У дослідженні Державного інституту проблем сім’ї та молоді, розкрито диференційовані підходи в заохоченні дітей до самостійних рішень.
Хлопцям впродовж молодшого, старшого, підліткового та юнацького віку, створюють значно ширший, ніж дівчатам, психологічний простір для самостійних занять, підтримують самостійність у прийнятті рішень.
Диференційований за статтю підхід у вихованні лідерських якостей призводить до того, що жінки більш схильні ідентифікувати своє Я в стосунках з іншими людьми, а чоловіки визначають своє Я незалежно від оточуючих.
Тож вимогою сьогодення є те, щоб моделі гендерних відносин сучасного суспільства були орієнтовані не на статеву диференціацію. А на розвиток необхідних морально-психологічних якостей особистості — взаємозамінності та взаємодопомоги.
3. У заключних зауваженнях Комітету з ліквідації дискримінації щодо жінок до восьмої періодичної доповіді України звернуто окрему увагу на гармонізацію національного андидискримінаційного законодавства. Зокрема, звернути увагу на пряму й непряму дискримінацію в державному і приватному секторі.
Основні нормативно-правові акти, які направлені на подолання дискримінаційних факторів у суспільстві та безпосередньо на ринку праці:
Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»
Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»
Закон України «Про зайнятість населення»
Кодекс законів про працю України.
Пряма дискримінація відбувається, якщо законодавство чи правила, практика або політика підприємства відкрито, безпосередньо надають перевагу окремим особам лише через те, що вони належать до певної групи. Наприклад, за віком, статтю, расою.
Непряма дискримінація пов’язана з правилами, в основі яких лежать стереотипні упередження. Такі правила мають негативні наслідки для невідповідно великої кількості представників певної групи. Незалежно від того, відповідають вони вимогам цієї роботи, чи ні.
У ХХ сторіччі жінки стали повноправними членами суспільства, і з кожним роком зростає їхня економічна активність у пошуку роботи.
Але реальні дані свідчать, що саме жінки більше відчувають проблеми:
- щодо кар’єрного росту та професійного зростання;
- через наявність вужчого професійного асортименту та пропозицій робочих місць;
- через непривабливість жіночих кандидатур для роботодавців через їхню високу захищеність як працівників в період вагітності та перші три роки материнства;
- тому що жінок вважають більш вигідною робочою силою через їхню низьку самооцінку та поступливість;
- у безпідставному врахуванні зовнішньої привабливості, віку, наявності/відсутності шлюбу чи дітей як критеріїв професійних здібностей.
Українські роботодавці через оголошення про вакансії та співбесіди часто дискримінують претенденток-жінок та надають перевагу чоловікам.
За результатами моніторингу, про яке згадується у відео до цього модулю:
- питання про наявність маленьких дітей ставили для 56% жінок і лише для 35% чоловіків;
- про плани на одруження й народження дітей у жінок запитували у 24,8% випадках, а у чоловіків лише у 6,9 %.
4. Країни Європейського Союзу є лідерами у світі за кількістю залучення жінок до національних парламентів. Навіть на рівні структур ЄС жінки становлять більше 30% членів Європейського Парламенту.
У скандинавських країнах середній рівень представництва жінок у парламентах складає понад 40%.
За відсотком участі жінок у великій політиці, Україна посідає 140 місце в світі. Число жінок у Верховній Раді України – майже 12%.
У сфері державної влади та управління існує так звана «естафета чоловічої влади», причинами якої є:
- політичні підвалини, за яких у керівних владних структурах присутнє традиційно усталене чоловіче домінування.
- з економічної точки зору, власність і управління економікою перебувають у чоловічих руках.
- традиційність поглядів значної частини людського потенціалу України на приватну жінку і громадського чоловіка (соціальний аспект).
Одним із механізмів, що покликаний більш активно залучити жінок у політику й зменшити гендерний дисбаланс у суспільстві, є застосування позитивних дій.
Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» дає визначення терміну «позитивні дії» та встановлює правове поле їх застосування.
Позитивні дії — спеціальні тимчасові заходи, спрямовані на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України.
- Відповідно до стандартів ЄС, визначимо види спеціальних позитивних заходів, а саме:
- Навчання та подальше розширення можливостей
- Надання преференцій
- Квотування в політичній сфері
- Застосування позитивних дій у сфері виконавчої влади
- Спеціальні заходи у сфері праці та соціального забезпечення
Досвід регулювання гендерних відносин в іноземних державах
Швеція — одна зі світових лідерів забезпечення гендерної рівності. Є однією з провідних країн у світі відповідно до кількості жінок у парламенті.
У порівняльній світовій перспективі, Швеція демонструє одні з найкращих результатів у подоланні «гендерного розриву», покриваючи його на 80 %, і у запровадженні політики, дружньої до жінок.
У цій країні відчутне зростання рівня життя почалося саме тоді, коли почала збільшуватися кількість жінок в органах влади усіх рівнів.
Шведи вірять, що жінки в політиці — це більша увага до соціального захисту людей, зменшення корупції, більш демократичні процеси в суспільстві. А ось починали вони просто з кількісних показників. Лише потім кількість переросла в якість.
Загалом, у Швеції близько двадцяти основних університетів, де дослідження гендерних відносин проводяться на різноманітних кафедрах факультетів гуманітарних наук. З 1982 року Шведське центральне статистичне бюро має окремий відділ статистики з питань гендерної рівності. До його повноважень входить зібрання, опрацювання та публікація статистичних даних про рівність статей.
Досвід Канади
У цій країні для чоловіків існує обов’язкова піврічна відпустка або декрет по догляду за дитиною. Це дає можливість, по-перше, створити умови рівної відповідальності у вихованні дитини. По-друге, жінки не відчувають себе викинутими із ринку праці. По-третє, чоловік має змогу відчути, що таке догляд за новонародженою дитиною та розвивати тісний контакт з нею
Немає коментарів:
Дописати коментар