Прихований навчальний план (англійською – hidden curriculum) — це ціла система практичних механізмів, які діють в освіті і відтворюють гендерну нерівність суспільства. Вони передають панівний гендерний порядок, включно зі стереотипами.
Прихований навчальний план виявляється у трьох сферах:
- в організації власне закладу освіти;
- у змісті освіти;
- в педагогічній комунікації.
В організації власне діяльності закладу освіти прихований навчальний план стосується:
- управлінської ієрархії та розподілу предметів навчання;
- навчального простору;
- системи виховних заходів, ритуалів, «звичаїв».
Визначають внутрішній та зовнішній простори закладу освіти.
Внутрішній простір – усі приміщення, класи, коридори, зали та їхнє оформлення.
Зовнішній простір – пришкільна територія, двір, стадіон.
Залежно від того, як діти всім цим користуються, виокремлюють:
- приписаний простір, тобто простір у його «первинному призначенні», яке задають дорослі й визначає концепція, ідеологія, внутрішній розпорядок закладу (наприклад, спортзал – для занять спортом, класи – для навчання);
- створюваний простір, тобто простір, який діти “перевизначають” для своїх потреб шляхом встановлення над ним неформального контролю (наприклад, вбиральня, як приписаний простір, діти «перевизначають» як ареал для неформального спілкування).
Основні дискримінаційні практики в освітньому контенті, яких варто уникати:
- кількісна диспропорція представленості осіб обох статей (також для характеристик віку, кольору шкіри, етнічності, релігії, інвалідності);
- представлення осіб різних статей, віку, етнічності, релігії лише у стереотипних соціальних ролях;
- сегрегація і поляризація за ознакою статі (меншою мірою за ознаками етнічності, релігії, інвалідності та ін.);
- зображення людини загалом і загальнолюдських цінностей виключно через образ чоловіка, етнічного українця, православного, людини без будь-яких фізичних обмежень.
Мова ворожнечі — будь-які висловлювання, які поширюють, підбурюють, пропагують або виправдовують расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм та інші форми ворожнечі на основі нетолерантності.
Гендерночутлива мова (англ. non-sexist language) — усне чи письмове висловлення, позбавлене андроцентризму, сексизмів і будь-яких інших дискримінаційних форм і смислів.
Мовний андроцентризм — відображення в мові «нормативності» чоловічого і «другорядності» жіночого, передусім через уживання форм чоловічого роду для позначення групи осіб обох статей.
Мовний сексизм — вираження в мові тенденційних поглядів і переконань, які принижують, вилучають, недооцінюють і стереотипізують особу за ознакою статі (найчастіше, жінок).
Замість дискримінаційного статево-рольового підходу важливо застосовувати гендерний підхід, який ставиться з повагою до людини незалежно від її статі.
| Статево-рольовий підхід | Гендерний підхід |
| Орієнтація на підкреслення відмінностей між статями | Орієнтація на нейтралізацію та пом’якшення відмінностей між статями |
| Орієнтація щодо «особливого призначення» чоловіка та жінки | Відсутність орієнтації щодо «особливого призначення» чоловіка та жінки |
| Заохочення видів діяльності, що відповідають статі | Заохочення видів діяльності, що відповідають інтересам особистості |
| Вибір видів поведінки залежно від статевої належності | Вибір видів поведінки залежно від конкретної ситуації |
| Засудження відхилень від традиційних патріархальних моделей устрою суспільства | Можливість відхилень від традиційних патріархальних моделей устрою суспільства |
Немає коментарів:
Дописати коментар